Головна » 2017 » Апрель » 30 » Книжкова виставка-пам'ять «Гірчить Чорнобиль крізь роки»
19:02
Книжкова виставка-пам'ять «Гірчить Чорнобиль крізь роки»

(до Дня пам’яті Чорнобильської трагедії)

У шкільній бібліотеці Удрицького НВК до річниці аварії на Чорнобильській АЕС розгорнула свої сторінки книжкова виставка-пам'ять «Гірчить Чорнобиль крізь роки».

Мета: виховувати громадян України; формувати почуття відповідальності за майбутнє своєї країни; прищеплювати почуття подяки та поваги до героїв, які загинули під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Чорнобильський вітер по душах мете,

Чорнобильський пил на роки опадає,

Годинник життя безупинно іде…

Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам’ятає.

 

Минув тридцять перший рік в з моменту аварії на Чорнобильській електростанції. Та чорний день Чорнобильської трагедії залишається найбільшим горем для всіх українців. Голоси Чорнобиля ніколи не зітруться з людської історії, не згаснуть у віках.

…Була тепла квітнева ніч, одна з найкращих ночей року. Спало місто Прип’ять, спала Україна, ще не знаючи про величезне нещастя, яке наступило на нашу землю.

Я – вогонь! Не чекали від мене цього ви,

І спокійним, як завше, був сон,

Коли рухався я ланцюгово,

Як велить мій глибинний закон.

 

Країна ще нічого не знає. Довгі, тривожні дні, правда, придушені муром мовчання. Лише згодом пролунали сигнали цивільної оборони про негайну евакуацію  населення. Ніхто не думав тоді, що назавжди покидає рідну домівку. 1986 року  з Чорнобильської зони було евакуйовано 91000 мешканців із 76 населених пунктів. Виселення тривало ще упродовж десяти років.

Тієї трагічної ночі лейтенанти й сержанти пожежної охорони виконували свою звичайну роботу. В екстремальних умовах люди працювали в  ядерному пеклі, не рахуючись ні з чим, навіть з власним життям і здоров’ям.  28 чоловік двох караулів затулили собою не тільки станцію, але і Європу. Шестеро людей загинули майже відразу. Лейтенант Правик Володимир Павлович, лейтенант Кібенок Віктор Миколайович, сержант Ващук Микола Васильович, старший

сержант Ігнатенко Василь Іванович, старший сержант Титенок Микола Іванович, сержант Тішура Володимир Іванович.

І всі молоді. А їм би тільки починати жити, кохати, нести радість близьким. Та ніч 26 квітня стала для них фатальною. Вони не озиралися, не ховалися за спини інших, а виконували свою звичайну роботу. Та ситуація була незвичайна – поруч «дихав» смертельним подихом реактор. Не було часу думати про себе: треба було рятувати станцію, рятувати Прип’ять, Чорнобиль, Київ, усіх нас. У самому пеклі аварії вони виконали свій обов’язок до останнього подиху. Пам’ятаймо їхні імена, все життя пам’ятаймо!

Схилімо свої голови перед усіма, кого сьогодні уже немає з нами, перед тими, хто ціною власного життя оплатив шанс на життя мільйонів.

І надалі спробуємо не забувати 26 квітня 1986 року. Бо коли вмирає пам'ять про минуле, це минуле може повторитись.

 

 

Використані джерела до книжкової виставки-пам’яті «Гірчить Чорнобиль крізь роки»

Вірина Л. Тієї вогняної ночі. Чорнобильська оповідь/Післяслово В. Берлова. – К.: Молодь, 1989. – 192с.: фотоіл.

Горлач Л.Н. Вибір пам’яті: Вірші і поеми.– К.: Молодь, 1988.– 160 с.

Гуцало Є. Діти Чорнобиля.– К.: Соняшник, 1995.– 104 с

Даєн Л.А. Чорнобиль – трава гірка: Док. повість: Для серед. та ст. шк. віку /Худож. оформл. Ю.С.Ботнара. – К.: Веселка, 1988. – 176с.: ил.

Ковалевська Л. Чорнобиль ДСП. Наслідки Чорнобиля.– К.: Абрис, 1995.– 328 с.

Мужність і біль Чорнобиля: Повість-хроніка: Поеми. Вірші.– К.: Молодь, 1988.– 144с.

Олійник Б.І. Сім: Поема.– К.: Радянський письменник, 1988.– 96 с.

Чорнобиль. Зона відчуження: Збірник наукових праць /Під ред. В.Г.Бар’яхтар. – Київ: «Наукова думка», 2001.

Яворівський В.О. Марія з полином у кінці століття.– К.: Радянський письменник, 1988.– 262 с.

Н. Кот, бібліотекар Удрицького НВК

Переглядів: 125 | Додав: unvksite | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar